Сучасний етап побудови інформаційного суспільства ставить представників владних структур перед необхідністю переходу до якісно нового рівня використання інформації, застосування новітніх технологій її збору, обробки та системного аналізу, що дозволило б ефективніше управляти процесами державотворення та соціально-економічного розвитку. Механізмом і підґрунтям справжньої демократії у процесі формування інформаційного суспільства є концепція електронного урядування, саме її втілення мотивує політичну активність, оскільки громадянин бачить, що його думка почута державою і звертатися до неї він може безпосередньо.
Практична сторона електронного уряду, скажімо у країнах Євросоюзу, полягає у можливості громадянина в онлайні сплатити податки, стати на облік на біржі праці, оформити паспорт або права водія, поставити своє авто на облік, подати заяву в міліцію; підприємець може вирішити через Інтернет питання реєстрації підприємства, надання звітності, оформлення митних декларацій тощо. Однак, сектор електронного урядування „G2C” (Уряд – Суспільство) включає і ряд інших аспектів, на які в Україні також вже сформовано соціальне замовлення. Передусім йдеться про забезпечення прозорості роботи державних структур, що суттєво сприяло б зменшенню корупції, а найактуальнішим залишається питання залучення громадськості до участі в електронному урядуванні для організації громадського контролю за здійсненням державою своїх функцій. Мається на увазі і участь громадян в обговоренні законопроектів і створення національної експертної мережі, і зрештою вироблення на цій основі єдиних стандартів прийняття ефективних управлінських рішень. Тобто, електронний уряд слід сприймати як дійовий механізм подолання багатьох суспільних протиріч у баченні шляхів подальшого розвитку країни на основі використання потенціалу колективного розуму, механізм консолідації національної еліти.
Важливим внеском колективу ІАФ ЕКСОР у розвиток електронного урядування в Україні став черговий етап впровадження „Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи опрацювання, експертизи та цифрового оцінювання проектів стратегічних державних рішень і нормативно-правових актів за участю громадськості в умовах електронної демократії”. Перша апробація цього проектного рішення проходила в Управлінні регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. Впровадження Системи здійснюється на базі патенту на корисну модель № 23003 від 10 травня 2007 року – „Спосіб інтерактивної дистанційної взаємодії „Електронний уряд – Електронне суспільство” та патенту № 32496 від 12 травня 2008 року – „Інформаційно-аналітична система підтримки прийняття рішень”. Функціонування системи являє собою комп’ютеризований нормотворчий процес. Система враховує, зберігає, аналізує та систематизує оцінки та пропозиції експертів (співвиконавців) на стадії підготовки проектів актів центральними органами виконавчої влади та подальшого опрацювання; думку представників громадськості щодо доцільності та ймовірного сприйняття проектів актів суспільством; дозволяє здійснити порівняльний аналіз варіантів проектів з урахуванням результатів їх обговорення, а також покращити прогнозування ефективності та впливу на соціально-економічний розвиток країни стратегічних рішень і нормативно-правових актів.
Сьогодні ми пропонуємо Вам взяти участь у публічному обговоренні проекту Закону України „Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів” (альтернативна назва – „Про лобіювання”) за електронною адресою www.lobbying.in.ua. Законопроект підготовлено Міністерством юстиції України на виконання доручення Уряду України та відповідно до рішення РНБОУ від 31 жовтня 2008 року „Про стан протидії корупції в Україні”, уведеного в дію Указом Президента України від 27 листопада 2008 року № 1101. За результатами публічного обговорення на початку жовтня поточного року для Міністерства юстиції України буде підготовлено аналітичний звіт з коментарями та пропозиціями для врахування.
Передбачається, що подальший розвиток автоматизованої інформаційно-аналітичної системи у напрямі цифрового виміру (методом експертних оцінок) проектів стратегічних державних рішень і нормативно-правових актів дозволить органам виконавчої влади окрім якісних параметрів прогнозувати їх прийняття та/або відторгнення у політичних колах та/або структурах колективного прийняття рішень.
